Миколаївці, чия молодість випала на 1960-і роки, згадують ті часи з теплом. Адже саме тоді вони були студентами, юними, закоханими, сповненими надій молодими фахівцями, мрійниками та майбутнім свого міста. Більше на mykolaiv-trend.in.ua.
Перші рокери Миколаєва
Де молодь, там завжди романтика, музика, танці. Ті, хто добре пам’ятає ту епоху, розповідають, що керівництво миколаївських вишів усіляко намагалося забезпечити цікаве та корисне дозвілля своїм студентам. Саме під дахами інститутів найчастіше проводилися різноманітні культурні заходи. Заохочувалася художня самодіяльність, зокрема створення музичних ансамблів. У далекому 1967 році декілька студентів Миколаївського кораблебудівного інституту (тепер: Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова) вирішили створити свій ансамбль. Це були Анатолій Міхельсон, Сергій Цибань, Олександр Семенов, Борис Іванов, Андрій Усатий та Леонід Шнейдеріс. Вже за рік талановитих хлопців помітили й світ побачив ансамбль «Гаудеамус». Назва дійсно незвична, але так свій гурт студенти-музиканти назвали не дарма, адже саме з цього латинського слова починається старовинний студентський гімн. Перший склад ансамблю, за словами очевидців, мав дуже хороший потенціал. Деякі учасники мали музичну освіту, отже «робити» музику їм було звично та приємно. «Гаудеамус» став одним з предтеч миколаївських рок-гуртів, які у великій кількості почали з’являтися вже після перебудови. Ми дізналися, що хлопці робили більшість своїх електрогітар самотужки. Те ж саме робили й інші місцеві рокери тієї доби.
Нові обличчя
Минали роки. Учасники ансамблю закінчували свій інститут та летіли назустріч майбутнім перспективам. Через це змін зазнав і склад гурту «Гаудеамус». Життя музичних гуртів, які творили під дахом колишнього НКІ була цікавою та різноманітною, адже вони постійно виступали не тільки на сцені рідного вишу, а й брали участь у всерадянських конкурсах та фестивалях. Влітку їздили в табір у Коблево. Згодом до них приєднався вже відомий на той момент музикант Кім Брейтбург.
У 1974 році гурт виступав у своєму останньому складі. Популярність «Гаудеамуса» в ті роки досягла справжніх вершин.
Музика не для всіх
Стиль музики, який «сповідували» у «Гаудеамусі», сприймався у ті часи в Миколаєві, як щось серйозне та філософське. Готові до нього були не всі. Оскільки тоді в місті ще не було студій звукозапису, пісні, написані Кімом Брейтбургом, передавалися в магнітофонних записах на бобінах. Це був унікальний випадок, коли миколаївці з таким захватом переписували не західні рок-хіти, а музичні твори, які народилися саме в Миколаєві.
За згадкою миколаївського краєзнавця та письменника Євгена Парамонова, у ті часи в закладах освіти відокремлювалися різні групи — «ідейні» та «вільні». І, якщо перші належали до «пристойних» та «правильних» соціальних груп молодіжного сегмента, то інші представляли «опозицію» — носили довге волосся, зневажали офіційну ідеологію та поводилися так, як хотілося лише їм, а не викладачам, знайомим та ще комусь. «Вільні», за словами Парамонова, збиралися на вечірки, слухали рок та біт, а також переписували пісні опальних на той час виконавців, зокрема захоплювалися Висоцьким.
Цю неповторну атмосферу створювали люди, які хотіли знати, бачити та чути більше, ніж їм пропонувала система. Музика ними сприймалася, як філософське поєднання нового бачення світу та власного самоствердження.
Звичайно, для того, щоб розповісти про всіх миколаївських рок-виконавців тих часів, треба написати багатотомник. Адже Миколаїв багатий на таланти. Ми передали лише маленьку частку тієї атмосфери, яка панувала тоді в певних колах.
Євген Парамонов впевнений, що ті незабутні часи, коли народжувалася нова музика та нова ідеологія, назавжди зробили романтиками тих, хто тоді піддався їхній чарівності.
