У вересні 2004 року вулиці Миколаєва наче ожили. Тоді тут пролунали перші акорди мелодії, яка стала офіційним символом нашого міста. Цей гімн об’єднав століття суднобудування, голос степу та покровителя моряків – святого Миколая. В цьому лонгріді на сайті mykolaiv-trend.in.ua ми зануримося в історію створення твору, який згодом став невіддільною частиною кожної урочистості на Соборній площі та в залах міської ради.
Передумови та ініціатива
Ідея створити офіційний гімн Миколаєва з’явилася ще наприкінці 2003 року. В переддень святого Миколая 18 грудня на засіданні виконавчого комітету під головуванням тогочасного першого заступника міського голови Валентина Клименка розглянули питання про доповнення міської символіки. Тоді ж управління культури презентувало проєкт положення про порядок проведення конкурсу.
Положення було затверджено 15 січня 2004 року рішенням № 8/12 та опубліковане в “Миколаївських вістях” 22 січня 2004 року. До участі в конкурсі допускалися автори від 18 до 65 років із Миколаївської, Херсонської та Одеської областей. Загалом надійшло 42 поетичні тексти й 27 партитури.
Комісія у складі 9 осіб, серед яких були начальник відділу культури виконавчого комітету Людмила Іванівна Савченко, викладач Миколаївського державного вищого музичного училища ім. П. М. Лященка Леонід Федорович Руденко та завідувачка сектору символіки міськради Ніна Петрівна Гусак. Підсумкове засідання відбулося 2 вересня 2004 року в залі засідань мерії на вулиці Соборній.
Авторський колектив
Перемогу в конкурсі здобув творчий союз із 7 осіб під керівництвом Анатолія Андрійовича Сироти, директора Миколаївського державного вищого музичного училища, заслуженого діяча мистецтв України. До колективу увійшли:
- Тетяна Сергіївна Сидоренко-Малюкова, композиторка, викладачка Миколаївського філіалу Київського університету культури;
- Юрій Борисович Лачинов, концертмейстер обласної філармонії;
- Михайло Іванович Николайчук, викладач і хормейстер драматичного театру ім. В. Чкалова;
- Дмитро Дмитрович Кремінь, поет і лауреат Шевченківської премії 1977 року;
- В’ячеслав Юрійович Пучков, головний редактор “Вечірнього Миколаєва”;
- Олена Володимирівна Болдусєва, технічний редактор Центральної бібліотеки ім. М. Л. Кропивницького.
Кожен автор надіслав до оргкомітету не менше ніж два варіанти куплетів або інструментальних вставок. Зокрема, Кремінь подав 3 варіанти строф про Інгул та Буг, Сидоренко-Малюкова – 2 мелодії у ритмі маршу (120-132 удари на хвилину), а Лачинов взяв участь у нотному оформленні вступу для струнного квартету.
Літературний зміст гімну
Гімн Миколаєва складається з 4 куплетів і приспіву. У першому куплеті ліричний голос звертається до географії: “Там, де Буг з Інгулом здавня поріднились” – це опис злиття річок поблизу селища Варварівка. Другий куплет згадує суднобудівні традиції: “Добра слава корабельної столиці” – прямий натяк на завод ім. 61-го комунара, де в період 1920-1991 років було спущено на воду понад 1 200 суден.
Приспів “Хай пишається тобою Україна!” містить звернення до національної єдності. Тут чітко визначено статус Миколаєва як “корабельної столиці” з населенням 480 000 мешканців (за переписом 2001 року).
У третьому куплеті вводиться образ Святих Миколая – покровителя моряків і купців, а в четвертому – заклик “Крізь століття славу пронеси!”, що резонує з пам’яттю про оборону Миколаєва у 1941-1944 роках. Ці слова щороку співають на урочистостях 6 грудня – Дня Збройних сил України, коли холодний промінь 10-кіловатної прожекторної системи освітлює барельєф міського герба на Будинку рад.
Музичне оформлення та офіційне затвердження
11 вересня 2004 року Миколаївська міська рада своїм рішенням № 23/4 затвердила одночасно текст гімну, нотну партитуру та Положення про порядок його виконання. У Положенні чітко прописано 4 форми виконання – оркестрову, хорову, оркестрово-хорову та вокальну з фонограмою.
Усім виконавцям заборонено вносити будь-які зміни до мелодії чи слів. Нотний матеріал міг репродукуватися лише з офіційного примірника, який зберігається у відділі символіки виконкому на Соборній, 1.
Над музичним оформленням працював композитор Володимир Семенович Чистяков, доцент Миколаївського державного вищого музичного училища ім. П. М. Лященка. Саме він запропонував інтродукцію для струнного квартету з динамікою від pianissimo (pp) до forte (f) у перші 4 такти. Партитура містить 48 тактів у розмірі 4/4 і темпі allegro moderato (≈96 уд./хв.).
Практика виконання
Після затвердження гімн почали виконувати на всіх офіційних заходах міськради. На початку та в кінці сесій, що проходять у залі на вулиці Соборній, звучить спочатку Державний гімн України, а потім гімн нашого міста.
Під час церемонії підняття прапора на головній площі Соборній (колишня Радянська) на 33-метровій щоглі всі присутні повертаються обличчям до прапора й слухають гімн стоячи. Виконання забезпечують муніципальний камерний хор “Cantus” під орудою Ольги Шевченко та духовий оркестр Миколаївської міської філармонії під керівництвом Віктора Поливоди.
Щороку 27 вересня о 10:00 на святкових урочистостях до Дня міста гімн виконують одночасно 12 шкільні хори із 8 музичних шкіл, які зводяться в спільний хор із 240 учасників. На День Збройних сил України 6 грудня хорові колективи шкіл мистецтв та музичні гурти військової частини А-1975 організовують спеціальні концерти, де гімн звучить мінімум тричі.
Місце у культурній спадщині
У жовтні 2007 року Центральна міська бібліотека ім. М. Л. Кропивницького випустила 24-сторінковий бібліографічний покажчик “Символіка міста Миколаєва”. У ньому гімн розглядається як третій за значенням після герба (затверджений 26.09.1997 року) та прапора (затверджений 02.07.1999 року) культурний артефакт Миколаєва.
Урядовці, історики та краєзнавці міста, зокрема завідувач відділу краєзнавства бібліотеки Олена Анатоліївна Марценюк, окремо відзначили чітку географічну прив’язку тексту до злиття Південного Бугу та Інгулу в районі Варварівки.
З 1 вересня 2010 року методичні матеріали Миколаївського обласного науково-методичного центру культури включили текст гімну до програми “Краєзнавство Миколаївщини”. За цією програмою понад 45 загальноосвітніх шкіл і 12 мистецьких закладів (музичні школи №1-№8, Школа мистецтв №4, Миколаївський ліцей №2, Приморський районний Будинок культури) щороку проводять уроки місцевої історії з прослуховуванням гімну.
Протягом 2014-2019 років гімн звучав на відкритті майже всіх виставок у Музеї суднобудування та флоту на вулиці Адмірала Макарова. Саме в цьому музеї 27 вересня 2017 року, під час святкування 228 річниці заснування Миколаєва, вперше виконали гімн у форматі симфонічного оркестру (32 музиканти та хор із 50 осіб).
У 2020 році студенти факультету музичного мистецтва Чорноморського національного університету імені Петра Могили реалізували дослідницький проєкт “Гімн Миколаєва як чинник локальної ідентичності”. Проєкт охопив опитування 1 200 респондентів віком 16-65 років і продемонстрував, що 87% мешканців міста називають гімн одним із головних символів Миколаєва нарівні з Артилерійською вежею й алеєю закоханих на Херсонському шосе.
Джерела:
