Миколаїв, заснований у 1789 році, поєднує моря та корабельні з хоровими напівтонами. Від перших церковних співів до сучасних електронних експериментів – тут кожна вулиця здається акордом великого симфонічного твору. У цьому лонгріді на сайті mykolaiv-trend.in.ua дізнаємося, як у Миколаєві виростали музичні школи, будувалися філармонії та виникали культові ансамблі, котрі в результаті згуртували десятки тисяч слухачів.
Ранні музичні традиції Миколаївщини (кінець XVIII – початок XIX ст.)
На початку заснування нашого міста у 1789 році духовне життя миколаївців тяжіло до 3 конфесій. У 1807 році почалося будівництво двопрестольної Церкви Всіх Святих на вулиці Степовій, 35. Її освятили 9 червня 1808 року на прохання російського адмірала Івана Івановича Траверсе.
У приході налічувалося понад 2 000 парафіян. Серед них були службовці Чорноморського флоту й ремісники корабельні. Штат храму складався з 3 священників, 2 дияконів і 1 псаломщика. Сам псаломщик керував хорами з 14 хлопчиків і 12 дівчаток, які виконували канони Великодніх, Різдвяних та Успенських піснеспівів під час богослужінь.
Одночасно з православними напівтонами у Миколаєві з’являлися релігійні перекликання греків, які оселилися на берегах Південного Бугу наприкінці XVIII ст. Так, у 1815 році на Великдень група з 18 миколаївських греків співала колядки грецькою мовою на Соборній площі, а поруч 24 українських козаки виконували веснянки “Ой весна, весна”.
Щотижня, починаючи з 1803 року, мешканці прилеглих слобідок приходили на ярмарки біля адміральських складів. Там спільно звучали ремісничі пісні суднобудівників із заводської корабельні та народні обрядові співи селян із навколишніх хуторів.
Зародження музичної освіти у Миколаєві (кінець XIV ст.)
16 січня 1894 року у будинку №11 на вулиці Адміральській відкрили філію Російського музичного товариства. Головою осередку став викладач скрипки Іван Карбулька. Перший рік навчання відвідували 24 учні. А вже до 1896 року кількість охочих зросла до 60.
Репертуар включав кантати Петра Чайковського та Солі Сулейманова. У приміщенні діяла невелика музична салон-бібліотека з 800 томів нот і теоретичних праць. Серед яких були навіть видання М. Глінки та О. Бородіна.
16 березня 1900 року Головна дирекція РМО ухвалила перетворити ці музичні класи на повноцінне Миколаївське Імператорське музичне училище. Перший навчальний рік в оновленому навчальному закладі почався 1 вересня 1900 року. Директором призначили піаністку Тетяну Антонову.
Перший набір складався з 45 студентів – 18 на відділенні фортепіано, 14 – скрипки, 13 – співу. Викладачами стали скрипаль Йосип Карбулька, баяніст Леонід Непомнящий та хормейстер Володимир Кучеровський. Навчання коштувало 30 рублів на рік. Але додатково учні платили ще по 15 рублів за доступ до бібліотеки.
До 1903 року Миколаївське Імператорське музичне училище випустило 12 молодих музикантів. Зокрема 3 стипендіатів Петербурзької консерваторії.
Відродження філармонічного життя (1937-1938 роки)
У грудні 1937 року рішенням обласної ради було засновано Миколаївську обласну філармонію. Перший сезон розпочався влітку 1938 року. 13 липня у клубі суднобудівного заводу імені 61 комунара відбувся дебютний концерт.
За свідченнями документів з Державного архіву Миколаївщини, на той вечір зібралися кілька тисяч робітників із цехів металоконструкцій та механоскладальних ділянок.
Симфонічний оркестр, хорову капелу, театр мініатюр, духовий оркестр і балетний ансамбль очолив Кліментій Домінчен – випускник Київської консерваторії, майбутній народний артист України та лауреат Шевченківської премії.
Упродовж другої половини 1938 року в репертуарі філармонії з’явилися Симфонія №5 Бетховена, кантата “Весна” М. Римського-Корсакова і перша “Миколаївська” симфонія Домінчена.
Музичний бум радянських часів (1960-1980 роки)
У 1962 році в Міському будинку культури Миколаєва створили джаз-оркестр “Чайка”. Колектив складався з саксофоніста Миколи Вороніна, трубача Сергія Савченка, піаніста Валерія Петренка, контрабасиста Ігоря Литвиненка й ударника Анатолія Ковальова.
Уже в грудні того ж 1962 року “Чайка” дала свій перший суботній концерт і зібрала понад 800 слухачів молодіжного клубу “Молодь” на вулиці Соборній (тогочасна Радянська).
У 1965 році з’явилися перші вокально-інструментальні ансамблі – “Мрія” і “Зоря”. Їхні вечірні виступи на літній естраді парку Перемоги збирали від 500 до 1 200 глядачів, які танцювали під аранжування народних мелодій у стилі шансон і поп-естрадних хітів того часу.
До 1975 року кількість міських ВІА сягнула 65 – “Піонер”, “Юність”, “Миколинка”, “Чайка-Естрада”, “Веселка” та “Міський Ритм”. У концертних залах Палацу культури імені Кірова ці ансамблі вже виконували авторські пісні миколаївських композиторів – Надії Гнатюк, Бориса Оселедчика та Олександра Шибалова.
Народні та сучасні колективи (“Зоряниця”, рок-гурти)
Народний хоровий колектив “Зоряниця” був створений у 1985 році на базі будинку культури ім. 40-ї річниці Жовтня виробничого об’єднання “Зоря” під керівництвом Раїси Усакової. У 1991 році йому надали звання “народний самодіяльний колектив”.
З лютого 2011 року “Зоряницею” диригує Вікторія Максимчук – випускниця Київського університету культури. Станом на 2025 рік в складі хору понад 40 учасників (віком від 18 до 79 років). Тут є працівники суднобудівної галузі, освітяни, медики, студенти й пенсіонери.
“Зоряниця” – неодноразовий лауреат обласних і всеукраїнських конкурсів. Наприклад, 30 вересня 2017 року хор здобув Гран-прі ім. Миколи Аркаса на конкурсі в ММПК “Молодіжний”, виконавши акапельні обробки козацьких та народних пісень.
Рок-сцена Миколаєва 2010-2020 років була помітною на музичних платформах “Мельпомена Таврії”. 16 вересня 2023 року в рамках 25-го театрального фестивалю на сцені Миколаївського академічного художнього драмтеатру виступили 6 гуртів із Херсона та Миколаєва. Зокрема місцевий “Криголам” із Володимиром Демченком (саксофон) та пари “Ай Аг Аш” в акустичному сеті.
28 лютого 2025 року вперше на базі ММПК “Корабельний” відбулася “Битва Rock vs Jazz”. За перемогу змагалися рокери та джазмени, а хедлайнером стала команда Івана Ворона з гуртом BEAST.
XXI століття – фестивалі та звукопис міста
Починаючи з 2009 року Миколаївська обласна філармонія щорічно проводить фестиваль-конкурс виконавців на народних інструментах “Золота струна”. Оргкомітет 2024 року (Управління культури ОДА, філармонія, коледж культури та спілка музикантів) відібрав 32 сольні й ансамблеві номери з 7-10 регіонів України.
I-II кваліфікаційні тури та майстер-класи відбувалися з 15 до 25 травня 2024 року в залах на Спаському спуску, 13/1 – Миколаївському драмтеатрі, Художньому музеї ім. Верещагіна, Палаці культури поліції й інших локаціях. До складу журі під керівництвом Олександра Олійника з Одеської консерваторії увійшли заслужений артист Іван Обревко, лауреат Володимир Василенко, методист Марина Добровольська та доцент Вікторія Сологуб.
Щорічний проєкт “Золота струна” став платформою не лише для учнів мистецьких шкіл Миколаєва, а й для камерних ансамблів “Lyra-Trio” (Київ), “BanduraFlame” (Одеса) та інших колективів. У концерті 2024 року перед глядачами виступали 32 учасники, а переможців нагородили дипломами й призами від Міністерства культури.
Це наймасштабніша музична подія Миколаївщини XXI століття, що зберігає традиції народного інструменталізму й стимулює розвиток нових талантів.
Джерела:
