Миколаївський Коледж Музичного Мистецтва: складний шлях закладу освіти

На межі ХІХ-ХХ століть старий Миколаїв міг похвалитися кількістю навчальних закладів. Місто на Південному Бузі пишалося своїми фахівцями. Тут процвітали не тільки суднобудівники та підприємці. Культурна галузь також була пріоритетною. Міська інтелігенція завжди заявляла про себе. Серед них ті, хто навчався у легендарному музичному училищі. Більше на mykolaiv-trend.in.ua.

Народження та розквіт

Один з найстаріших закладів освіти Миколаївщини Миколаївське державне музичне училище було сформовано в перший рік XX століття. 

В березні 1900 року Головна Дирекція Російського музичного товариства затвердила «…надати дозвіл реорганізації з початку наступного освітнього року музичних кабінетів Миколаївського підрозділу». Засідання відбулося під урядом Августішого Віце-представника товариства його імператорської високості Великого Князя Костянтина Костянтиновича.

Першим директором музичного училища був Л.Щедрин. Талановитий піаніст та диригент, він закінчив консерваторію в Санкт-Петербурзі та очолював заклад до 1907 року. Його наступником став Й.Карбулька, який був студентом Празької консерваторії, професором Загребської консерваторії, композитор, диригент та чудовий скрипаль. 

Й.Карбулька виконав величезний обсяг роботи як керівник закладу. Його вплив на навчальний процес був вагомим. Він опікувався з професійного погляду більшістю творчих колективів, які згодом досягли значних виконавських висот. За часи його перебування директором було створено класи дерев’яних духових пристроїв та класи віолончелі. Крім того, зроблено переоснащення кабінету для сольних вокалістів. Але найголовнішою заслугою Й.Карбулька було то, що всі студенти навчалися абсолютно безкоштовно. 

Alma mater професійних музикантів 

Був такий період, коли музучилище на якийсь час припинило своє становлення. Це були важкі часи Другої світової та післявоєнної розрухи. 

Але у 1959 р. установа знову почала працювати. Тоді для подальшого розташування обрано приміщення, в якому заклад залишився назавжди. Але про це пізніше.

Імовірно, нова будівля закладу належала колись у дореволюційні часи купцю Кірієвському. 

Навчальний заклад мав багато назв в різні періоди свого існування. Від початку свого заснування у 1900 році й аж до 1919 року це було Миколаївське імператорське музичне училище. В цей часовий проміжок там процвітали кваліфікації струнних пристроїв та фортепіано. У 1919 році заклад став називатися Вільна Народна консерваторія. В такому статусі він перебував до 1925 р.   

У 1920-х рр. більшість студентів колишнього училища пішли навчатися далі. Багато з них продовжили навчання в кращих консерваторіях держави та стали відомими виконавцями. 

Музпрофшкола та технікум

Музичне училище з 1925 по 1931 рр. мало назву «Музпрофшкола». За ті 6 років на посаді директора перебували по черзі висококваліфіковані музиканти С.Махонін та А.Любовницький. 

У другій половині 1920-х років заклад зазнав багатьох проблем. Рівень підготовки професіоналів зменшився. Відповідно, це найгіршим чином відобразилося на музично-просвітницькій роботі. Але навіть попри це у ті роки було створено класи мідних духових пристроїв та балету. Також тривало подальше формування класу фольклорних інструментів.

Чому так часто змінювався статус цього закладу освіти, нам невідомо. Але у 30-х роках XX століття назви й надалі змінювалися. Саме так у 1931 році Музпрофшкола стала музичним технікумом. З’явилася можливість надавати трудову спеціалізацію в дипломах. Крім того, студенти технікуму відтепер навчалися й загальноосвітнім предметам. 

Занепад та відродження

Друга світова війна, звичайно, стала перепоною у подальшій роботі музичного технікуму. Більшість студентів не могла відвідувати заняття, адже страшна нацистська окупація, яка навалилася на Миколаївщину у 1941 році, не сприяла бажанню вчитися музиці. Люди просто боялися привертати до себе будь-яку увагу. Нескінченні патрулі гітлерівців вулицями міста, в якому завмерло життя, постійна тривога, брак продовольчих товарів — все це негативно впливало на психологічний стан миколаївців. Саме війна, окупація та важке відновлення Миколаєва стали чорними роками для технікуму. 

Все змінилося на краще лише у 1959 році. Останнє та постійне місце розташування цього музичного закладу освіти, як ми вже казали, став неймовірний старовинний особняк по вулиці Севастопольській. Після війни першим директором стала талановита піаністка Т.Антонова, яка у свій час закінчила Ленінградську та Московську консерваторії. З моменту початку відродження технікуму до закладу прийшли працювати найбільш освічені викладачі з миколаївських дитячих музичних шкіл. 

Поступово заклад повністю відновив свою роботу. У 2020-х роках він отримав таку назву: Миколаївський Коледж Музичного Мистецтва. 

Тут працюють класи духових, народних, струнних та ударних інструментів, фортепіано, вокальної майстерності, теорії музики тощо. 

До числа студентів входять відомі виконавці Миколаєва, які до того моменту з певних причин не отримали спеціалізовану музичну освіту. Крім визнаних профі тут навчаються й ті, хто почав «з нуля». Серед викладачів — визнані фахівці своєї справи. 

Comments

.......