Органна зала Миколаєва: історія створення

Для православної Миколаївщини католицький костел це незвичайна будова. Але костел Св. Йосипа знаходиться в самому центрі Миколаєва з 1896 року.

Зведена церква була за гроші парафіян – католиків, які на той час проживали у місті.

Миколаїв полінаціональне та полірелігійне місто України. Наявність у ньому католицької будови є несподіваним, але цілком обґрунтованим.

Окрім головного католицького храму, костел Св. Йосипа це ще й головний органний зал Миколаєва. Саме тут можна послухати якісну органну музику. Більше на mykolaiv-trend.in.ua.

Історія створення костелу

Костел Св. Йосипа не завжди мешкав у стінах добре знайомої нам будівлі. Заснована католицька церква була у 1794 році. Першим місцем проживання католицьких парафіян став колишній склад. Щоб хоч якось надати йому церковного вигляду, парафіяни звели над старим складом якусь подобу купола. Лише 1896 року поруч із цим складом – церквою звели сучасний костел.

Головним архітектором та автором проєкту стала Добронравова. Для будівництва було використано червону цеглу. Завдяки цьому костел дуже виділяється на тлі сіруватих одноповерхових будівель, що оточують церкву. Поруч із костелом немає висоток, оскільки він розташовується у старій частині міста, де є лише одно та двоповерхові будівлі. Це послужило добру службу костелу. Не помітити його неможливо.

Стиль, в якому було збудовано Миколаївський костел, відрізняється від стандартних костелів у всьому світі. Зазвичай католицькі храми будують у стилі готика: гострі шпилі, витягнуті лінії, вітражні вікна. Костел Св. Йосипа збудований у стилі модерн з невеликими елементами готики.

У другій половині 30-х років 20 століття життя костелу змінилося. Коли до влади країни прийшли більшовики, вони закрили католицьку церкву. Більшовики, які заперечували все церковне незалежно від релігії, не гребували використовувати костел у своїх цілях. Довгі роки після цього костел використовувався не за призначенням. Деякий час у ньому розташовувався овочевий склад, художній музей, та був час, що і клуб, у якому були танці. За деякими даними, був період, коли на території костелу проводився забій худоби.

Через 56 років костел знову мав змогу відчинити свої двері для парафіян. 1992 року миколаївські католики мали можливість знову відвідати свій храм. З того часу на регулярній основі костел Св. Йосипа відчинив двері для всіх охочих.

Найближчим сусідом костелу є Миколаївський обласний краєзнавчий музей. Його заснували у 1803 році. Музей є одним із найстаріших музеїв старожитностей у Європі. Охочі можуть відвідати його та побачити експонати старовини, античності з Ольвії, інструменти козацтва, предмети побуту з Київської Русі.

Історія не місцевого органу

До Другої світової війни у ​​костелі Св. Йосипа був свій персональний орган. Великий, автентичний, справжній орган, що виробляє низькі протяжні звуки повні благоговіння. Після закінчення війни інструмент із блюзнірством розібрали на частини. Тому коли храм повернули парафіянам, церква вже була без органу. Без найнеобхіднішого атрибуту будь-якого католицького храму.

Купівля нового інструменту була не по кишені приходу. Новий орган коштував, на той час, 280 тисяч євро. Просто непосильна сума. Костелу не вистачало органу, і нездатність придбати цей інструмент особливо засмучувала. Дізнавшись про такий непростий стан миколаївських католиків, німецька католицька парафія зробила коштовний подарунок – орган з 28 регістрами, двома мануалами та педальною клавіатурою. Приїхав орган у Миколаїв із міста Бохума. Подарунок зробив храм Пресвятої Діви Марії.

Орган виготовили у 1950 році. Створила інструмент відома німецька фірма братів Штокман. Це був унікальний музичний інструмент, до транспортування якого, на жаль, поставилися безвідповідально. Металеві труби органу були настільки пошкоджені, що майстер, який прийшов перевірити стан інструменту, був у жаху. Вони були в такому поганому стані, що майстер серйозно  думав про повне переплавлення труб. На жаль, а може й на щастя, здійснити таку процедуру у Миколаєві було неможливо.

Після приїзду органу до Миколаєва він довгий час простояв без діла. 2008 року до міста приїхав майстер із Польщі. Миколаївський орган змогли відремонтувати, реконструювати та налаштувати. І вже на католицьке Різдво, 25 грудня, відбувся перший органний концерт із використання миколаївського інструменту.

Орган у костелі Св. Йосипа є невеликим інструментом. У великих костелах зазвичай стоять інструменти більшого розміру, ніж їхній миколаївський побратим. Але це не псує звукових якостей інструменту. 

Взагалі орган дуже цікавий інструмент. Щоб опанувати його, кожному охочому доведеться навчитися грати на піаніно. Хоча сам орган відносять до клавішно-духових інструментів. Миколаївцям, які бажають навчитися грати на органі, достатньо вступити до музичної школи на клас фортепіано. Але ось практику гри саме на органі, їм буде складно отримати. Адже це рідкісний інструмент. У музичних школах Миколаєва, яких є дев’ять, немає такого інструменту. А костел у місті один.

Різдво у костелі Св. Йосипа

Католицька громада відзначає Різдво раніше за православних християн. Головне релігійне свято року припадає на 25 грудня. Миколаївський костел завжди пишно відзначає головне свято у році.

Територію костелу прикрашають ялинками, вінками, ліхтариками та іншими атрибутами католицького Різдва. Біля вівтаря щороку ставлять вертеп, який зображує народження Ісуса Христа. Також, щороку до Миколаївського костелу Св. Йосипа привозять Вифлеємський вогонь. Від святого вогню запалюють усі свічки у костелі, біля вівтаря та на вертепі.

Після святкової служби та причастя, у костелі розпочинається концерт органної музики. На музичному інструменті виконуються найкращі різдвяні хіти: Бах, Отмара Махі, Олів’є Месіана. Прийти на різдвяне святкування може кожен миколаївець. Навіть якщо ви не є частиною католицької парафії, побачити, як відзначається Різдво в іншій релігії, дуже пізнавально і корисно.

Крім різдва, послухати органну музику можна у костелі щотижня. Вхід безкоштовний.

Де розташований костел Св. Йосипа

Розташовується головний католицький храм Миколаєва на вулиці Декабристів, 32. Це найстаріша вулиця міста. На той час її називали Молдаванська вулиця – історичний центр міста. Починалася вулиця від Адміральської вулиці і тяглася до Привокзальної площі, нині старий залізничний вокзал.

Молдавською її прозвали через те, що біля самого початку вулиці розташовувався Молдавський будинок. Належав цей будинок Князю Потьомкіну, хоч він там і не проживав. Багата історія будинку, його незвичайна архітектура робила Молдавський будинок найцікавішою спорудою того часу. До нашого часу, на жаль, будинок не зберігся.

Потім вулицю перейменували на Глазенапівську, на честь адмірала, який командував Чорноморським флотом, і свого часу був військовим губернатором Миколаєва. Завдяки новому військовому губернатору Миколаїв “відкрився” для іноземних туристів та кораблів. У місто почали стікатися представники різних народів та релігій. Це й призвело до того, що виникла потреба у створенні католицького храму.

На початку 20 століття вулицю почали забудовувати багатоповерховими невисокими будинками. Вони в майбутньому стали першими сусідами католицького храму. 

Повз майбутній костел проходила конка – перший прототип майбутнього трамвая. До цього дня ці рейки використовують для трамвая.

У 1919 році вулиця отримала свою остаточну, сучасну назву – вулиця Декабристів.

Як і раніше, ця вулиця є однією із центральних вулиць міста. На ній знаходяться низка головних будівель та управлінь Миколаєва.

Comments

.,.,.,.